Септик (від англ. Septic tank – септична (гнильна) ємність «відстійник») – це очисна установка в системі локальної (місцевої) каналізації основною функцією якої є очистка стічних вод шляхом затримання і переробки органіки. За способом очищення очисні установки поділяються на такі види септиків:
- Бетонні кільця.
- Накопичувальний септик.
- Септик з грунтовим доочищенням (анаеробний).
- Септик з біофільтром.
- Септик з аерацією.
- Локальна очисна аераційна станція.
- Станція повного біологічного очищення.
Різні види септиків можуть використовуватися при різних умовах. Проте потрібно розуміти, що прогрес не стоїть на місці і певні конструкції є просто морально застарілими. Їх використання в сьогоднішніх умовах є м’яко кажучи сумнівним. А от деякі види септиків можна розглядати як непогані альтернативні рішення під конкретне застосування.
Бетонні кільця.
Представляють собою колодязь з бетонних кілець. Для захисту від переливу облаштовують пару колодязів з бетонних кілець з’єднаних між собою трубою по верхньому рівню. Для очищення додають бактерії. За принципом дії та ж вигрібна яма.
Переваги:
- простота обслуговування.
Недоліки:
- вибір місця установки обмежується наявністю під’їзних шляхів для машини асенізації, близькістю ґрунтових вод і питних колодязів;
- фінансові витрати на послуги асенізаційної машини – особливо в разі активного користування каналізацією;
- обмежений обсяг стоків, який може прийняти накопичувач;
- стійкий неприємний запах ніяк не блокується.
Накопичувальний септик.
Являє собою зливний трубопровід і герметичну накопичувальну ємність, при заповненні якої необхідно відкачувати вміст за допомогою асенізатора. Такі ємності встановлюють при не постійному користуванні каналізацією (прикладом може бути дачна ділянка без тривалого проживання).
Переваги:
- простота обслуговування.
Недоліки:
- вибір місця установки обмежується наявністю під’їзних шляхів для машини асенізації, близькістю ґрунтових вод і питних колодязів;
- фінансові витрати на послуги асенізаційної машини – особливо в разі активного користування каналізацією;
- обмежений обсяг стоків, який може прийняти накопичувач;
- стійкий неприємний запах ніяк не блокується;
- обмеження споживання води в будинку через небезпеку переливу;
- у разі перспективи зміни постійного місця проживання в квартирі на заміський будинок або дачу, такі види септиків ставити не економічно і не рентабельно, та й навіщо озиратися назад в минуле століття, коли є сучасні екологічні очисні споруди.
Септик з грунтовим доочищенням (анаеробний).
У своєму складі містить бактерії і являє собою закриту ємність, що складається з декількох камер відокремлених одна від одної перегородками. Ці перегородки з’єднуються спеціальними переливами (трубами). Принцип функціонування даної автономної каналізації: органічні забруднення, які містяться в стоках, потрапляючи в накопичувальну камеру, випадають у вигляді осаду і розкладаються під впливом мікроорганізмів (бактерій-анаеробів – бактерій що не потребують кисню) безкисневим способом. Очищені таким чином стоки в подальшому потрапляють самопливом з однієї камери в іншу та підвищують ступінь вилучення органіки. Після перебування в ємності вода очищається лише частково, тому остаточне очищення проводять на спорудах грунтового доочищення. Для цього влаштовують спеціальні ємнісні не герметичні споруди (поглинаючі колодязі, траншеї для фільтрування, поля для підземної фільтрації). Вода, проходячи через облаштовані шари піску і гравію очищається.
Переваги:
- простота обслуговування;
- висока ступінь очищення;
- відносно дешева система (вартість залежить від грунту);
- відкачка асенізаційною машиною 1-2 рази на рік;
- в більшості випадків не вимагає підключення електрики.
Недоліки:
- вибір місця установки обмежується наявністю під’їзних шляхів для машини асенізації;
- задіюється велика площа ділянки;
- періодично вимагає додавання бактерій.
Септики анаеробні себе добре зарекомендували при використанні в невеликих заміських будинках постійного і непостійного проживання на 3-4 чоловік. Витрата води в яких не перевищує 600-800 л на добу. У цьому випадку монтаж такого виду септика разом з земельними роботами обходиться недорого і експлуатація не несе великих витрат.
При збільшенні водоспоживання виникають складнощі з утилізацією великих об’ємів води. Необхідно створювати великі поля фільтрації, що на заміській ділянці буває важко виконати. Також істотним обмеженням в застосуванні септиків з грунтовим доочищенням є їх залежність від типу грунту. Глинисті грунти погано вбирають воду, що змушує користувачів викидати неочищену воду на поверхню. А це є прямим порушенням законодавства. Присутність високого рівня грунтових вод також зводить нанівець всю очистку в таких видах септику, якщо вода заповнює його до країв і нікуди не йде.
Септик з біофільтром.
Септик з біофільтром являє собою готову систему очищення побутових стоків. По конструкції це можуть бути:З біофільтром, поміщеним в окремий блок доочистки
Такі фільтри встановлюються після септика і доводять якість води до нормативу. Наприклад, з торф’яним засипанням – воду після такого очищення можна утилізувати в грунт або викидати на грунт, вона не має запаху і досить прозора.
З біофільтром всередині септика
Фільтруюче завантаження (наприклад, керамзит) поміщається всередині корпусу септика такого виду в одному з його відсіків. Вода самопливом протікає по біоплівці, що утворюється на поверхні гранул фільтра, очищається від органічних складових і самопливом виходить зі станції. Як правило, очищення в такому випадку буває неповним і потрібно доочищення в грунті.
Переваги:
- запобігає засміченню грунтових вод;
- простота обслуговування;
- висока ступінь очищення;
- можливість скидання всіх видів відходів;
- встановлюється на маленькій ділянці;
- установка в будь-який вид грунту.
Недоліки:
- осад не можна використовувати як добриво;
- для обслуговування потрібна асенізаційна машина;
- невеликий термін служби біофільтра.
Септик з аерацією.
Такі види септиків складаються з декількох ємностей, одна з яких обладнана системою пневматичної аерації. Така автономна каналізація не потребує грунтового доочищення. Для роботи мікроорганізмів (бактерій аеробів) потрібна постійна подача кисню, для чого використовується мембранний компресор. На виході з такої автономної каналізації отримуємо очищену воду, придатну для використання на технічні потреби. Септики з аерацією себе добре зарекомендували при використанні в невеликих заміських будинках постійного і непостійного проживання, а також на великих об’єктах, аж до міських очисних споруд. При великій продуктивності (більше 12 м3 за добу) необхідно облаштовувати водовідведення в найближче водоймище. При цьому установка додатково комплектується системою УФ-знезараження.
Переваги:
- запобігає засміченню грунтових вод;
- висока ступінь очищення;
- встановлюється на маленькій ділянці;
- установка в будь-який вид грунту;
- технічну воду можна використовувати при поливі.
Недоліки:
- енергозалежна система (при відключенні електрики бактерії гинуть через 12 годин);
- осад не можна використовувати як добриво;
- для обслуговування потрібна асенізаційна машина.
Локальна очисна аераційна станція.
Одна з самих продуктивних систем автономної каналізації. Стоки проходять декілька ступенів очистки, і чистота зливу на виході становить близько 98%.Аераційна установка складається з декількох камер. Робота полягає в змінному впливі аеробних і анаеробних бактерій, в результаті чого відбувається повне очищення стоків.
Особливості аераційних станцій:
Такі види септиків, в яких використовуються аеробні бактерії, погано сприймають велику кількість стічних вод за мінімальний проміжок часу. При високих показниках (більше 100л за год) частина корисних мікроорганізмів буде змита. Для їх відновлення буде потрібний час, за який слід скоротити споживання води в будинку.
При тривалих перебоях з електроживленням, частина анаеробних бактерій гине. Очищена вода на виході, за параметрами буде сильно відрізнятися від цифр, записаних в паспорті. Для відновлення бактерій їх слід купувати і розміщувати в резервуарі біологічної очистки. Працювати в колишньому режимі станція почне через кілька тижнів після завантаження мікроорганізмів.
Аераційні станції дуже чутливі до великого сміття та різних відходів. Саме через них може статися закупорювання насосів, що призведе до припинення функціонування системи.
Переваги:
- запобігає засміченню грунтових вод;
- висока ступінь очищення;
- встановлюється на маленькій ділянці;
- установка в будь-який вид грунту;
- технічну воду можна використовувати при поливі;
- для обслуговування не потрібна асенізаційна машина;
- осад можна використовувати як добриво.
Недоліки:
- скид тільки органічних відходів;
- енергозалежна система (при відключенні електрики бактерії гинуть через 12 годин).
Такі види септиків як аераційні установки себе добре зарекомендували при використанні в заміських будинках постійного проживання. У разі сезонного використання вони також добре працюють з весни до осені, а перед зимою слід провести консервацію, яка полягає в обслуговуванні станції та утепленні на зиму. Завдяки широкому модельному ряду можна гнучко підібрати станцію очистки з урахуванням кількості проживаючих, способу відведення води, глибини підводящої труби і інших параметрів.
Станція повного біологічного очищення
– це складний комплекс обладнання, для функіонування котрого необхідна безперебійна подача електроенергії. Такий септик потребує мінімального людського втручання та технічного огляду лише раз у році. Станції повного очищення складаються з трьох резервуарів. У першому проводиться біологічна очистка забруднених стоків. Другий працює як звичайний відстійник. У третій потрапляє вже очищена вода, яку можна використовувати для побутових потреб.Принцип функціонування такої автономної каналізації: стічні води потрапляють в ємність біологічної очистки. Одночасно з ними, за допомогою компресора, збільшується кисень в камері. Більша кількість кисню сприяє більш швидкому збільшенню аеробних бактерій. Дані мікроорганізми приступають до розщеплення шкідливих відкладень. Після обробки аеробними бактеріями, стоки переміщуються у другий резервуар. Тут відбувається осідання великих частинок бруду, які не піддаються переробці. На виході з другого резервуара виходить чиста вода, яка накопичується в третій камері. Якщо вона не використовується для господарських потреб, то чисту воду направляють в грунт або найближчу водойму. Для зливу в грунт потрібна установка додаткової фільтраційної подушки.
Особливості комплексних станцій:
Комплексні станції повного очищення, на відміну від аераційних, не реагують як на велику кількість стічних вод, так і на тривалу відсутність електроенергії. За рахунок постійної наявності мулу, в ньому зберігається певна частина корисних бактерій. Такі станції можуть пропрацювати в режимі пасивної роботи до трьох місяців. Вихід на номінальну потужність очищення, після відновлення подачі електроенергії, відбувається до 10 днів.
Станції повного біологічного очищення більш лояльно ставляться до сторонніх предметів, навіть великих розмірів. Все сміття залишається в камері, в якій відбувається відстоювання стічних вод. Там він осідає на дно і не може пошкодити компресори.
Комплексні станції повного очищення споживають меншу кількість електроенергії. Їм, також як аераційним, потрібна безперервна подача електроживлення, але витрата електроенергії становить меншу кількість кВт / год.
Сучасні системи створюються на базі програмованих контролерів, які вибирають відповідний режим роботи, в залежності від обсягу стічних вод. Подібні автоматичні елементи створюють додаткову економію, але їх вартість набагато вище звичайних систем.
Переваги:
- запобігає засміченню грунтових вод;
- найвища ступінь очищення;
- встановлюється на маленькій ділянці;
- установка в будь-який вид грунту;
- технічну воду можна використовувати при поливі;
- для обслуговування не потрібна асенізаційна машина;
- осад можна використовувати як добриво.
Недоліки:
- висока ціна (з часом виправдовується);
- енергозалежна система.